Глігор Степан Савович
Народився 8 квітня 1941 року в багатодітній християнській сім’ї у с.Ванчиківці Новоселицького р-ну Чернівецької області.
Державний діяч, голова колгоспу, депутат Верховної ради СРСР, заслужений працівник сільського господарства України, почесний професор Подільського державного аграрно-технологічного університету.
Після закінчення Ванчиковецької середньої школи з 1957 року працював простим робітником у рідному колгоспі «Ленінський шлях».
1959-1960рр: навчався в Ставчанському училищі механізації за спеціальністю механізатор широкого профілю.
1960-1963рр: служив у радянській армії.
1960-1961рр: навчався в 20-й школі підготовки молодших спеціалістів інженерних машин.
1961-1963рр: служив у науково-дослідному інженерно-випробувальному інституті ім. Карбишева.
1963-1965рр: працював механізатором колгоспу «Ленінський шлях».
1965-1966рр: помічник бригадира комплексної бригади колгоспу «Ленінський шлях».
У 1966 році вступив на навчання в Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут на заочне відділення за спеціальністю «агроном».
1967-1968рр: працював агрономом – плодоовочеводом колгоспу «Ленінський шлях».
1968-1970рр: голова Вачиковецької сільської ради.
1970-1972рр: заступник голови колгоспу «Большевик» с.Стальнівці Новоселицького р-ну.
1972-1976рр: голова колгоспу «Заповіт Ілліча» с.Строїнці Новоселицького р-ну.
В січні 1976 року колгосп «Заповіт Ілліча»с.Строїнці та колгосп «ім.Жданова» с.Маршинці об’єднано. Глігор С.С. став головою об’єднаного колгоспу «ім.Жданова».
1980-1981рр: працював другим секретарем Новоселицького райкому компартії України.
З 1981 по 1987 рік знову був головою колгоспу «ім.Жданова».
У 1987 році колгосп «ім.Жданова» перейменовано в агрофірму «Маяк».
У 1987 році в районі організувалося агрооб’єднання «Новоселиця», де Глігор С.С. був обраний головою об’єднання і одночасно головою агрофірми «Маяк».
В агрооб’єднанні входили всі колгоспи району, переробні підприємства, торгова мережа, фінансово-розрахунковий центр (банківське об’єднання).
У 1998 році агрофірма «Маяк» розпалася на «Кооператив АВК» с.Маршинці і колективне господарство «Золотий колос» с.Строїнці.
1998-2007рр: – голова АКГ «Золотий колос» с.Строїнці.
У 2007 році відбулася приватизація господарства, в ході якої Глігор С.С. став директором агропромислового приватноорендного підприємства «Золотий колос».
У 2011 році на базі АПОП «Золотий колос» було створено ще одне підприємство ДП «Ванчиковецький золотий колос», і Глігор С.С. став директором об’єднаного господарства.
Глігор Степан Саввич працював у різних господарствах і на різних рівнях управління. За основу і більше успіхів досягнув в об’єднаному господарстві колгоспу «ім.Жданова».
Починаючи з 1976 року інтенсивно впроваджував у виробництво різні форми оплати праці та технології.
Збудував молочний комплекс на 1200 голів корів, повністю замінив породу худоби, створив цехову систему виробництва молока. Створювалися ідеальні умови праці та відпочинку тваринників. На молочному комплексі працював лікувально-оздоровчий комплекс. Проводили республіканські семінари з надання медичних послуг працівникам ферм України.
У полеводстві впровадив індустріальну технологію вирощування с/г культур. Впроваджувалися найперспективніші сорти та гібриди.
У 1982-1983 р. вперше у західній частині України було впроваджено нову форму організації та оплати праці «колективний підряд».
Починаючи з 1983 року усі пенсіонери колгоспу «ім.Жданова» отримували додаткову пенсію з колгоспу.
1984 року колгосп «ім.Жданова» було визнано господарством з високою культурою землеробства і стало базовим господарством для Кам’янець-Подільського інституту та Чернівецької області.
1984 року на базі колгоспу «ім.Жданова» проводили різні семінари зі спеціалістами різних областей західної України та Молдови, а також Всеукраїнський семінар з питань інтенсивних методів управління та економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.
Враховуючи високий рівень економіки, колгосп мав нагоду виділити великі суми грошей на соціальний розвиток сіл Строїнці, Маршинці та Ванчиківці.
У Строїнцях було збудовано будинок культури, церкву, спортивний комплекс, асфальтувались дороги, відбулася газифікація села.
У Маршинцях було збудовано школу, будинок культури, адмін-будинок, асфальтувались дороги, відбулася газифікація села.
У Ванчиківцях реконструювали будинок культури, церкву, великий стадіон, спортивний комплекс, дитячий спортивний майданчик, греблю вздовж річки Прут, яка вберегла село від паводку.
1984 року був обраний депутатом Верховної ради СРСР 11 скликання, двічі був обраний членом обкому компартії та тричі був депутатом обласної ради.
Нагороди – два Ордени трудового червоного прапора, Знак пошани, Медаль за трудову доблесть, удостоєний високого звання «Заслужений працівник сільського господарства України».